Новини клубу
19-річний Назар Даниленко — один із тих хокеїстів, для яких «Шершні» є не просто черговою командою в спортивній кар’єрі. Він народився у Богуславі, робив перші кроки в хокеї на арені «Льодограй» та є вихованцем місцевої хокейної школи. За плечима молодого гравця вже є досвід виступів за кілька клубів у дорослому Чемпіонаті України. Нині ж він знову захищає кольори рідних «Шершні, але вже у складі збірної команди Київської області.
Про початок хокейного шляху, підтримку родини, повернення до рідної арени, роботу з тренерами та амбіції команди — далі у ексклюзивному інтерв’ю Назара.
🟡 «Усе почалося з пропозиції спробувати фігурне катання»
— Назаре, для початку розкажи трішки про себе. Скільки тобі років, звідки ти, як давно займаєшся хокеєм? Чим любиш займатися поза льодовим майданчиком?
Мені 19 років, я родом із Богуслава. Хокеєм займаюся вже 12 років. У вільний час люблю пограти в комп’ютерні ігри або послухати музику.
— Ти вихованець хокейної школи «Шершні»: як у твоєму житті взагалі з’явився хокей? Хто привів тебе на лід і найбільше вплинув на твоє становлення як гравця?
У 2014 році в Богуславі відкрився «Льодограй». Мені тоді було сім років і мама запропонувала спробувати себе у фігурному катанні. Але мені цей варіант не дуже сподобався, тому я запитав, чи є там хокей. Уже через тиждень-два прийшов на своє перше тренування. Щоправда, ковзанка тоді ще не була готова, тому спочатку ми займалися на майданчику з м’ячиками.
На перші заняття мене привели батьки та бабуся. Думаю, найбільше на моє становлення як хокеїста вплинули саме батьки. Вони завжди підтримували мене, переживали за мене й мотивували працювати ще більше.
🟡 «Можливо, я нікуди й не йшов, щоб тепер повертатися»
— Ти вже маєш досвід виступів у дорослому Чемпіонаті України за різні клуби. Перехід до «Шершнів» можна назвати, своєрідним, «поверненням додому»? І як загалом виникла можливість приєднатися до команди?
За свою, поки що, недовгу кар’єру в дорослому хокеї я вже встиг пограти в чотирьох командах. Але, навіть коли виступав за інші клуби, продовжував грати за «Шершнів» у молодіжному чемпіонаті. Тому, можливо, це не зовсім повернення — я ж нікуди остаточно і не йшов.
Варіант із переходом до дорослої команди «Шершні» з’явився ще минулого сезону, коли почали говорити про її створення. Проте, тоді в мене були інші плани та домовленості з одеською командою. Утім, після передсезонних зборів наша співпраця не склалася. Тоді я зателефонував Олександру Яковенку й домовився про перегляд у «Шершні». Приїхав, потренувався, поспілкувався з тренерами — так і опинився в команді.
🟡 «У роздягальні панує позитив — і це відчувається на льоду»
— Якими були твої перші враження від дорослої команди «Шершні», тренерського штабу та атмосфери «в роздягальні»?
Багатьох хлопців я вже знав, із деякими раніше грав разом, тому досить швидко влився в колектив. З Олександром Яковенком я вже працював, а ось із Вадимом Шахрайчуком — уперше. Тренування цікаві і видно, що вони дають результат.
Команда добре показала себе на старті Чемпіонату. Ми можемо не лише демонструвати хорошу гру, а й перемагати та триматися серед лідерів турнірної таблиці. З мого досвіду, для клубу-новачка — це досить рідкісне явище.
Щодо атмосфери «в роздягальні» — то в нас дуже дружний колектив. У команді панує позитив і це також позначається на грі. Перед кожним матчем усі підтримують і заряджають один одного, тому бажання виходити на лід і перемагати є завжди.
🟡 «Моя сильна сторона — грати до кінця й не здаватися»
— Як би ти описав свій стиль гри? Які свої якості вважаєш найсильнішими, а над чим ще хотів би попрацювати?
Зараз мені складно однозначно описати свій стиль, адже я можу грати як нападником, так і захисником. У нападі намагаюся діяти активно: пресингувати суперника в його зоні, віддавати передачі партнерам під небезпечні кидки. У цьому сезоні тренери також почали пробувати мене в захисті. Оскільки досвіду на цій позиції поки небагато, намагаюся діяти обережніше, щоб не припускатися зайвих помилок.
Серед своїх сильних сторін виділив би те, що завжди граю до кінця й не здаюся. Також маю хорошу швидкість і можу підключатися з оборони до атаки, щоб розтягувати захист суперника або створювати чисельну перевагу під час атакувальних дій.
А вдосконалити хотів би, насамперед, техніку катання та силу кидка.
🟡 «У нас молода команда, яка хоче перемагати»
— Чим нинішні «Шершні» відрізняються від клубів, за які ти виступав раніше? Чи відчуваєш, що в команди вже формується власний характер?
Так, стиль гри «Шершнів» відрізняється від того, до якого я звик у попередніх командах. У нас молодий колектив, є амбіції та, як кажуть, «голод до перемог». Думаю, зараз у Богуславі формується дуже сильна команда, яка ще зможе показати багато цікавого в українському Чемпіонаті.
🟡 «Головна мета команди — чемпіонство»
— Які цілі ставиш перед собою на цей сезон? І що особисто для тебе означатиме «успішний чемпіонат»?
Насамперед, це головна командна мета — чемпіонство. Щодо особистих цілей — то хочу постійно прогресувати як хокеїст, здобувати нові навички та досвід.
Для мене успішний сезон — це будь-який сезон, протягом якого ти став кращим, аніж був раніше.
🖤💛 Шлях Назара Даниленка — це приклад того, як вихованці хокейної школи «Льодограй» продовжують свій розвиток уже на рівні дорослого Чемпіонату України. Сьогодні він має можливість виступати за «Шершнів» на льоду, де колись розпочинав знайомство з хокеєм, та разом із командою Київщини боротися за високі результати!

